Історія закладу
Згідно постанови Ради Міністрів колишнього СРСР від 20 серпня 1954 р. та відповідно до наказу начальника Міжобласного Управління профтехосвіти Бережного П.С., в місті Біла Церква було створено технічне училище- ТУ №4. Воно повинно було готувати спеціалістів для сільського господарства Київської, Житомирської, Черкаської областей із спеціальностей: електромеханіки сільської електро- та радіофікації (2 роки), нормувальники машинно-тракторних станцій (2 роки), майстри – будівельники (2 роки), старші контролери виробничо-технічного контролю (1,5 роки), машиністи – дизелісти (1 рік), радіотехніки машинно-тракторних станцій (2 роки). ТУ №4 розмістилося в будинку по вул. Б. Хмельницького, 42, де раніше знаходився інститут іноземних мов, який був переведений в м. Горлівка.
За два місяці був добудований 2-й поверх і виконаний ремонт всього будинку, де були обладнані кабінети адміністрації, 8 предметних кабінетів, бібліотека, спортивна та актова зали. Для підготовки кваліфікованих робітників було прийнято 12 викладачів та 15 майстрів виробничого навчання. До 13 груп були зараховані 390 учнів. Виробниче навчання, в першому півріччі, проходило в класах учбового корпусу в дві зміни. Перший випуск відбувся в липні 1956 р., всі 390 випускників були працевлаштовані.
Наприкінці 1956 року були введені в експлуатацію майстерні: будівельників, електромонтажників, слюсарів; лабораторія та дизельна електростанція. Отримано 5 автомобілів та прийнято 3 інструктори практичного водіння. У 1958 р. було введено нову спеціальність «водій автомобіля для армії». Вже з 1959 р. розпочато будівництво класу регулювання двигунів, оглядової ями, автокласу та слюсарні майстерні № 2 та № 3. Училище отримало 9 автомобілів від військових частин.
З 1963 р. розпочали підготовку робітничих кадрів для нового базового підприємства-тресту «Електромонтаж – 1». У 1963 р. училище було перейменовано в ПТУ № 14. Почали приймати на навчання учнів з неповною середньою освітою. Набір було збільшено до 660 учнів.
У 1967 р. були здані в експлуатацію майстерня контольно-вимірювальних приладів та апаратури, слюсарна майстерня, електромонтажна та зварювальна майстерні, машинно – заготівельна дільниця, котельня. Цього ж року розпочали будівництво гуртожитку. У 1969 р. був збудований гуртожиток на 305 місць по вул. Росьовій, 14.
З 1968 року в училищі ввели нову спеціальність – слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. У зв’язку з підготовкою робітників на базі середньої освіти училище було перейменовано в ТУ № 4. З 1970 р. починає працювати вечірнє відділення із спеціальностей: радіомеханік, слюсар КВП та А.
Кількість бажаючих навчатись з кожним роком зростала, у 1977 р. на навчання було вже прийнято 900 учнів. Тож виникла необхідність нових приміщень. Того ж 1977 р. було розпочато будівництво гуртожитку, учбового та адміністративного корпусів. Будівництво тривало до кінця 1981 р., а в січні 1982 р. ці новобудови були здані в експлуатацію.
У серпні 1984 р. Білоцерківське ТУ №4 реорганізовано в Білоцерківське СПТУ №15. Протягом 1985-86 рр. були споруджені і обладнані – радіомонтажна майстерня, стрілецький тир, кабінет допризовної підготовки. У 1989 р. був обладнаний кабінет з техніки безпеки і охорони праці, який визнали кращим кабінетом профтехосвіти області.
У 1998 р. Білоцерківське СПТУ № 15 перейменовано на Білоцерківське ПТУ №15. У 2005 р. на підставі наказу Міністерства освіти і науки України за № 278 від 05.05.05., Білоцерківське ПТУ №15 переіменовано на ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей».
З 2001 р. директор Білоцерківського професійного ліцею – Кір’якова Лариса Миколаївна.
Нині Білоцерківський професійний ліцей є потужним навчальним закладом, який готує висококваліфікованих спеціалістів для різних галузей народного господарства.